Під час TIG-зварювання стабільність дуги залежить не лише від налаштувань апарата чи якості захисного газу. Один із ключових елементів — вольфрамовий електрод. Якщо вибрати його невдало, дуга може "плавати", електрод почне швидко зношуватися, а шов втратить акуратність. При цьому універсального рішення не існує: різні матеріали та режими роботи потребують різних типів електродів.
Щоб уникнути зайвих експериментів та втрати часу, варто орієнтуватися на кілька основних параметрів.
При підборі вольфрамового електрода враховують:
Більшість виробників використовують кольорове маркування, яке допомагає швидко визначити призначення електрода.
Занадто тонкий електрод швидко перегрівається, а надто товстий ускладнює роботу з тонким металом.
Навіть правильно вибраний електрод може працювати нестабільно через неправильне заточування. Гострий кут дозволяє отримати концентровану дугу та точний шов. Більш тупе заточування використовують при вищих струмах, коли потрібне ширше розтікання тепла.
Під час заточки важливо не робити поперечні подряпини, оскільки вони можуть впливати на поведінку дуги.
Також рекомендуємо ознайомитися:
Сірі, золоті та сині електроди часто використовують для широкого спектра завдань.
Можна, але ефективність залежить від режиму роботи та конкретного матеріалу.
Найчастіше причина полягає у завеликому струмі або неправильному виборі діаметра.